Характеристика та призначення продукції

ЗВІТ

з виробничої практики

студента Василенка Євгенія Ігоровича

зі спеціальності 6.0500205 "Прикладна гідроаеромеханіка"

Курс 3 Група ГМ-91 Шифр 09010019

Підприємство Лабораторія кафедри ПГМ СумДУ

або організація

Керівник практики Папченко Андрій Анатолійович

від підприємства

Керівник практики Котенко Олександр Іванович

від університету

Суми 2012

Характеристика та призначення продукції - №1 - открытая онлайн библиотека Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………..……………………….……3

1.Організаційна та виробнича структура кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ…………………………………………………………………….…………..…..………5

2.Опис продукції виробничо-технічного призначення та порядок проведення робіт зі впровадження її у виробництво……………..……………..……8

2.1.Характеристика та призначення продукції………………………………………8

2.2.Порядок розроблення технічної та нормативно-технічної документації……………………………………………….....………………….…….…………..……..12

2.3.Випробування готової продукції…………………………………….……………………17

2.4.Контроль якості продукції, її стандартизація та сертифікація………………………………………………………………………………………………………………..…18

3.Заходи з техніки безпеки та охорони праці…………………………….……………….21

4.Екскурсії……………………………………………………………………………………………………….………28

5.Індивідуальне завдання………………………………………………….…………………………………29

5.1. Вільновихорні насоси для забруднених рідин …………………………………29

5.2. Вимоги до насосів для абразивних гідросуміше……..............................29

5.3 Матеріали, які застосовуються для виготовлення проточних частин……………………………………………………………………………………………………………………..………30

Висновки………………………………………………………………………………………………………………33

Список літератури…………………………………………………….………………………………………34

Характеристика та призначення продукції - №2 - открытая онлайн библиотека Вступ

У 1968 році з ініціативи доцента В.В. Малюшенка в СФ ХПІ заснована кафедра гідравліки і гідромашин, яка починає підготовку інженерів денної форми навчання за фахом «Гідравлічні машини та засоби автоматики». Чисельність прийому тоді склала 25 чоловік.

1970 року кафедра в своєму складі формує секції гідравліки, гідромашин, теплотехніки, опору матеріалів, фіз. виховання. Основні роботи по створенню і введенню в експлуатацію базової лабораторії гідромашин для проведення дослідів і навчально-лабораторних випробувань були завершені в 1972 році, а уже наступного року відбувся перший випуск гідравликів.

В кінці 70-х років кафедру очолив директор СФ ХПІ І.О.Ковальов. На той час вже була створена кафедральна бібліотека спеціалізованої літератури для викладачів і студентів.

У 1980 р. відкривається денне відділення за фахом «холодильні і компресорні машини і установки». Наступного року кафедра отримує назву кафедри гідравлічних машин, а секція теплотехніки виділяється в окрему кафедру холодильних і компресорних машин.

Середина 80-х років – час динамічного розвитку кафедри. В цей час на кафедрі формується група працівників і співробітників по спеціалізації «Гідропневмоавтоматика, гідропневмопривід». При кафедрі відкривається секція проблемної лабораторії ХПІ по дослідженню та розробці вільновихрових насосів. На кафедрі створюється кабінет проектування з архівом і бібліотекою стандартів, перебудована навчально-лабораторна база, відкриваються нові лабораторії «Механіки рідин та газів», «Гідростатичні машини і приводи», «Засоби гідропневмоавтоматики», «Технологія гідромашинобудування».

У 1991 році завідувачем кафедри обирається О.А. Євтушенко. При кафедрі відкрито аспірантуру за фахом гідравлічні машини та гідропневмоагрегати.

На сучасному етапі кафедра прикладної гідроаеромеханіки є одною з провідних у СумДУ. Кафедра веде широку науково-дослідну роботу, Характеристика та призначення продукції - №3 - открытая онлайн библиотека актуальну не тільки в Україні, а і у країнах СНД. У 2008 році кафедра святкує свій 40-річний ювілей.

Характеристика та призначення продукції - №4 - открытая онлайн библиотека 1. Організаційна та виробнича структура кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ

З моменту створення і до цього часу є випусковою кафедрою. На даний час входить до складу інженерного факультету СумДУ. Штат кафедри 35 чоловік, у тому числі: професорсько-викладацький склад - 14 чол., науково-технічні працівники - 4 чол., аспіранти - 13 чол., навчально-допоміжний персонал - 5 чол., працівники високої кваліфікації - 2 чоловіки. У складі викладачів кафедри 2 - професори; 11 - доценти, кандидати наук.

Кафедра є випусковою за двома спеціальностями: "Гідравлічні і пневматичні машини", "Енергетичний менеджмент". За першою спеціальністю кафедра готує спеціалістів з часу свого створення за денною та заочною формами навчання. За другою спеціальністю - з 1999 року за денною формою навчання. Для бакалавратури "Інженерна механіка" кафедра викладає загальноінженерні дисципліни: гідравліка і гідропневмоприводи, історія інженерної діяльності, теорія технічних систем, енергозберігаючі технології в галузях промисловості. З 1987 року працює філія кафедри у ВНДIАЕН (Всеукраїнській науково-дослідний інститут атомного та енергетичного насособудування, м. Суми), штат якої 5 чоловік.

Крім навчального процесу, кафедра проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. З часу створення кафедри її науковою спеціалізацією стало насособудування - дослідження і розробка насосів для енергетики, нафтогазового комплексу та інших галузей промисловості. Останні десять років паралельно з насособудуванням ведуться роботи із створення вітроенергетичних установок, а також в області енергозбереження.

Матеріально-технічна база кафедри складається з двох спеціалізованих навчальних аудиторій, шести навчальних лабораторій, науково-дослідної лабораторії турбомашин, класу курсового та дипломного проектування, бібліотечного пункту спеціальної науково-технічної та навчально-методичної літератури.

Характеристика та призначення продукції - №5 - открытая онлайн библиотека До основних науково-технічних здобутків кафедри належать декілька напрямів розробок. Ще за часів СРСР кафедра вважалась головною організацією з розробки вільновихрових насосів. У цей час роботи в цьому напрямку переросли в створення загальної теорії робочого процесу вихрових турбомашин та нових конструкцій турбомашин даного принципу дії. Новим напрямком розвитку лопатевих насосів стало створення вищезазначених насосів з довільним за величиною і знаком моментом швидкості потоку перед робочим колесом. Особливо ефективним даний підхід виявився для суттєвого зменшення маси та габаритів насосів високої швидкохідності. На кафедрі створені принципово нові гідроприводні турбонасосні агрегати з автономною системою живлення в свердловинному виконанні і для протипожежної техніки. Кафедра послідовно займається питаннями блочно-модульного конструювання лопатевих насосів, у тому числі створюються нові види робочих органів - шнекові, великорозмірні, плаваючі, відцентрові та інші. Паралельно з насосним обладнанням створені високоефективні експериментальні зразки ортогональних вітродвигунів малих потужностей для малих швидкостей вітру. Для рекуперації енергії стиснутого газу в системах газорозподілу природного газу створені принципово нові струминно-реактивні та вихрові пневмотурбіни.

Загальновідомою як в навчальній, так і в науковій частині роботи спеціалізацією ще з часів СРСР є насособудування. Найбільш відомими є монографії та навчальні посібники першого завідувача кафедри В.В.Малюшенка. Широко відомі монографії з динаміки та міцності відцентрових насосів, ущільнювальної техніки проф. Марцинковського В.А., а також навчальні посібники проф. Косторного С.Д. з розрахункових методів дослідження гідромашин, проф. Волкова М.І. з аеродинаміки вітродвигунів, проф. Ковальова I.О. з вільновихрових насосів та інші. Бібліотека науково-методичних розробок кафедри налічує кілька десятків найменувань. На даний час ведеться інтенсивна робота з науково - методичного забезпечення нової спеціальності "Енергетичний менеджмент".

Характеристика та призначення продукції - №6 - открытая онлайн библиотека Кафедра пройшла акредитацію за IV вищим рівнем акредитації і має право готувати бакалаврів, спеціалістів та магістрів. На кафедрі відкрито постійнодіючі аспірантуру та докторантуру за спеціальністю "Гідравлічні машини та гідропневмоагрегати". За вищезазначеною спеціальністю створена спеціалізована рада із захисту кандидатських дисертацій.

Характеристика та призначення продукції - №7 - открытая онлайн библиотека 2. Опис продукції виробничо-технічного призначення та порядок проведення робіт по впровадження її у виробництво.

Таблиця 1. Параметри агрегатів ТГА

Назва параметру Типорозмір
ТГА-1 ТГА-2 ТГА-3
Потужність агрегату, кВт 7.5
Об'єм резервуара, л
Габаритні розміри, м 0,82x0,9x1,2 0,7x0,7x2 1,1x1,3x1,7
Продуктивність при готуванні, кг/год: соєвої суспензії рідких кормових сумішей   125-150   250-300   500-600
Кількість сухої сировини при готуванні, кг: соєвої суспензії (молока) рідких кормових сумішей   до 15   22,5 до 30   45 до 60
Кількість обслуговуючого персоналу, чол.

Впровадження агрегатів ТГА в сільськогосподарських підприємствах дозволяє:

при приготуванні соєвої суспензії:

- підвищити товарність

. незбираного молока за рахунок його заміни соєвим під час годування молодняку;

- зменшити тривалість періоду відгодівлі тварин;

- підвищити поїдання тваринами сухих кормових сумішей (комбікормів);

при приготуванні рідких кормових сумішей:

- здійснити економію зернових культур;

- зменшити тривалість періоду відгодівлі тварин;

- замінити декілька агрегатів: ДКУ, змішувач, ВЕТ, кормозапарювач;

- зекономити енергоресурси.

при нагріванні води:

- відмовитися від традиційних нагрівальних елементів (ТЕНів), що виключає утворення накипу та підвищує ресурс обладнання;

- зменшити затрати часу на нагрів води;

- зекономити енергоресурси.

Характеристика та призначення продукції - №8 - открытая онлайн библиотека Термін окупності агрегатів ТГА в залежності від схем використання складає 5-6 міс.

Таблиця 2

Виконувана функція Кількість завантажує сухої речовини, кг Температура нагрівання, що рекомендує, °С Тривалість циклу, хв Продуктивність, кг\година
готування соєвої суспензії і молока до 22.5 105¸110 60*1
готування рідкої кормової суміші до 30 40¸45 20*1
нагрівання води - до 90 *2 *2

Примітка. *1 - Час всіх операцій - приблизний і може коливатися в незначних межах залежно від конкретних умов експлуатації.

*2 - Залежить від установленого на пристрої керування значення температури нагрівання води.

2.2.2. Будова та принцип роботи агрегата ТГА-2

Конструкція пристрою управління агрегатом.

Пристрій управління агрегатом ТГА-2 виконаний у вигляді навісної металевої шафи прямокутної форми, на лицьових дверцях якого змонтований двокнопковий пост.

Пристрій управління забезпечує ручний пуск, автоматичне (або ручне) виключення агрегату, а також дозволяє контролювати параметри агрегату (температуру робочого середовища, струм, споживаний електродвигуном).

Детальний опис, монтажна і принципова електрична схеми пристрою управління приведені в його паспорті.

Будова агрегату ТГА - 2

Агрегат складається з виймальної частини з приводним електродвигуном, котра встановлюється в теплоізольований резервуар, Характеристика та призначення продукції - №9 - открытая онлайн библиотека змонтований на рамі . Управління агрегатом здійснюється за допомогою пристрою управління .

У верхній частині резервуару є шаровий кран К1 призначений для засипки зернових культур або сої. Залив води в ємність ТГА-2 виконується через шаровий кран К2, повітря, що при цьому витискається водою, випускається через кран К3.

Характеристика та призначення продукції - №10 - открытая онлайн библиотека Характеристика та призначення продукції - №11 - открытая онлайн библиотека

Рисунок 1. Загальний вигляд ТГА.

Для виключення витоків рідини по валу агрегату передбачено сальникове ущільнення з підведенням рідини, що охолоджує, через кран К4 і трубки Тр4 і Тр5.

Для зливу готового продукту в нижній частині корпусу встановлений шаровий кран К5. Для контролю тиску усередині резервуару є манометр .

Під час роботи ТГА-2 при нагріві рідини в герметично закритому резервуарі відбувається підвищення тиску. З метою підтримки тиску в межах 2.5 – 3 кгс/см2 в конструкції агрегату передбачені робочий Кп1 і аварійний Кп2 клапани тиску.

Принцип роботи агрегату

Принцип роботи агрегату ТГА –2 заснований на дробленні зерен або бобів сільськогосподарських культур в зазорах між кромками статорів і роторних проточної частини. Багатократне прокачування суміші через проточну частину агрегату дозволяє отримати високу міру подрібнення сировини за порівняно короткий час. Одночасно з дробленням відбувається інтенсивний розігрівання робочого середовища за рахунок роботи сил гідродинамічного тертя, внаслідок чого досягається необхідна температура суміші.

Всі вищезгадані особливості робочого процесу теплогенеруючого агрегату дозволяють отримувати високоякісні гомогенні корми, які добре засвоюються тваринними.

Характеристика та призначення продукції - №12 - открытая онлайн библиотека 2.2.3 Монтаж , установка та налагодження агрегата.

Монтаж, наладка і перевірка роботи агрегату пробним пуском виконується представниками виробника. Підключення агрегату до електричної лінії здійснюється відповідними фахівцями під наглядом представників виробника.

Агрегат ТГА – 2 виготовляється в кліматичного виконання УХЛ, категорії розміщення 4 по ГОСТ 15150-69 і призначений для експлуатації в закритих (недоступних для атмосферних опадів) приміщеннях з штучно регулюємими кліматичними умовами. Не допускається установка агрегату в приміщеннях, де в навколишньому повітрі містяться їдкі пари і гази, розчинючі метал та ізоляцію, а також у вибухово- і пожежонебезпечних приміщеннях.

Вимоги до місця установки ТГА-2 приведені в таблиці 3.

Таблица 3.

Найменування параметра Значення
Висота стелі пприміщення, м, не менше 2.5
Температура повітря, °С, не нижче +5
Тиск у водопроводі,кгс\см2, не менше
Перетин кабеля подвідної электролінії, мм2, не менеше

Примітка. У місці установки агрегату рекомендується облаштування каналізації і вентиляції.

Агрегат ТГА-2 встановлюється на рівному місці на фундаменті. Положення агрегату виконується з врахуванням безпеки роботи і зручності для обслуговуючого персоналу. Пристрій управління закріплюється на стіні в межах досяжності витягнутої руки від робочого місця оператора. Робоче місце оператора має бути обладнане підлоговими дерев'яними гратами. Всі вищезгадані роботи виконуються під контролем виробника.

Характеристика та призначення продукції - №13 - открытая онлайн библиотека Після тривалого зберігання (більше 2 міс.) необхідно заміряти опір ізоляції електродвигуна агрегату. При необхідності – підсушити. Дану роботу повинен виконати представник виробника або, в його присутності, відповідний фахівець.

Після проведення пускових випробувань, контрольного приготування кормів і навчання оператора агрегат передається в експлуатацію замовникові з оформленням відповідного акту.

2.2.4 Технічне обслуговування агрегата

Догляд за сальниковим ущільненням.

Надійність і ефективність роботи сальникового ущільнення значною мірою залежать від обслуговуючого персоналу. В процесі експлуатації за ущільненням повинен здійснюватися постійний огляд. Необхідна постійно контролювати кількість рідких кормів, що потрапляють в магістраль промивання сальника, також правильно регулювати витрату води в цій магістралі. Для запобігання засмічення трубки, що відводить, і зайвих утічок необхідне забезпечити правильну збірку вузла ущільнення і своєчасну підтяжку у міру вироблення набивання.

При протіканні рідині в зазор між нажимною буксою і обоймою сальникового ущільнення при нормальному затягуванні гайок або із затягнутою до упору буксою необхідно виробити заміну або додавання сальникової набивки за рис. 1.Для цього необхідно згвинтити гайки поз. 1 з шпильок і зняти кришку сальникового ущільнення поз. 2 і нажимну буксу поз. 3 по валу у бік електродвигуна до упору. Потім необхідно навити кільце з набивання на циліндричне облямовування діаметром 66.8 мм і кінці зрізати під кутом 450. Для запобігання утворення повздовжньої щілини в сальнику стики кілець при укладанні в корпус взаємно зміщають на третину обороту. Після цього нажимну буксу й кришку ущільнення встановлюють на місце й роблять попереднє обжимання набивки. При цьому натискна букса не повинна перекошуватися й тертися об ротор агрегату, а сальникове набивання не повинно попадати в кільцевий зазор між обоймою й натискною буксою. Остаточне затягування ущільнення проводиться при випробуванні агрегату.

Техніка безпеки.

Усі прийняті на роботу люди повинні бути ознайомлені із умовами роботи, правами й обов'язками, що вони повинні виконувати.

У статтях розділу “Охорона праці” Кодексу законів про працю сказано, що на кожному об'єкті, де працюють люди, повинні бути створені здорові і безпечні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці. Усі будівлі й устаткування не повинні створювати погрози працюючим, а також негативно впливати на стан їхнього здоров'я чи самопочуття.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язані приділяти увагу умовам праці працівника, полегшувати їх оздоровлювати навколишнє середовище і т.д. забезпечувати контроль за здоров'ям працівників зі шкідливими умовами праці, забезпечувати спецодягом і засобами захисту працюючих від шкідливого впливу речовин, використовуваних у процесі роботи. Стежити за дотриманням трудового законодавства, створювати умови для здійснення контролю за умовами праці, піклуватися про відпочинок працюючих.

Вимоги по техніці безпеки

У відповідності до вищезазначеної техніки безпеки маємо наступні вимоги при експлуатації ТГА-2.

Загальні вимоги:

1) забороняється експлуатація установки без ознайомлення обслуговуючого персоналу з дійсним керівництвом, проходження інструктажу, перевірки знань і практичних прийомів роботи;

Характеристика та призначення продукції - №14 - открытая онлайн библиотека 2)забороняється особам, що не пройшли спеціальної підготовки, робити регулювання й налагодження вузлів і деталей агрегату, а також робити ремонт електроустаткування;

3) при експлуатації агрегату необхідно в обов'язковому порядку дотримувати всіх вимог, обговорені інструкцією й іншою експлуатаційною документацією, а також документацією на комплектуючі вузли агрегату;

4) забороняється експлуатація електроустаткування без заземлення;

5) забороняється експлуатація електроустаткування при опорі ізоляції електричних ланцюгів менш 1 Ом;

6) категорично забороняється експлуатація агрегату при виявленні несправностей;

7) забороняється відкривати дверцята пристрою керування при працюючому агрегаті;

8) необхідно відключати агрегат на час:

- налагодження й регулювання;

- прибирання й очищення;

роботи з технічного обслуговування агрегату повинні вироблятися тільки при відключенні пристрою керування від системи енергопостачання;

9) забороняється робота агрегату без присутності обслуговуючого персоналу, що забезпечує контроль за його робочими параметрами;

10) можливими джерелами небезпечних виробничих факторів агрегату за ДСТ 120.003-74 є:

- підвищена напруга електричного ланцюга;

- обертові елементи агрегату;

- підвищена температура поверхонь агрегату;

- підвищені рівні шуму й вібрації;

- тиск робітничого середовища.

Спеціальні вимоги:

11) забороняється експлуатація агрегату при виявленні витоків з резервуара внаслідок порушення цілісності ємності. Причини витоків повинні бути виявлені й негайно усунуті;

Характеристика та призначення продукції - №15 - открытая онлайн библиотека 12) категорично забороняється робота агрегату без:

- контролю тиску в резервуарі по манометрі (не більше 3.5 кгс/см2);

- контролю температури;

Характеристика та призначення продукції - №16 - открытая онлайн библиотека 13) забороняється робота агрегату при:

- струмах, що перевищують номінальний струм електродвигуна

(iном =30 а);

- температурі робочого середовища вище 110°З;

- відсутності масла в склянці датчика температури;

- відсутності або несправності запобіжного клапана;

14) забороняється відкриття кранів резервуара без попереднього скидання тиску через кран зливу;

15) при підвищеній вібрації установки й появі шуму негайно відключити теплогенеруючий агрегат. Пуск зробити тільки після усунення причин, що викликали це явище.

Примітка.Заземлення устаткування необхідно виконати відповідно до ГОСТ 12.1. 030-81 і вимог технічної документації на пристрій керування.

Характеристика та призначення продукції - №17 - открытая онлайн библиотека 4. Екскурсії

На початку практики проводилася екскурсія з метою ознайомлення з кафедрою ПГМ, лабораторіями, експериментальними стендами та обладнанням, майстернею, робочим місцем, матеріальним забезпеченням кафедри та устаткуванням, виробничими та дослідницькими напрямками діяльності кафедри, історією її виникнення та становлення, знайомство з працівниками.

Під час екскурсії дізнався багато нового та цікавого, зокрема про виготовлення і сферу застосування різних деталей, що входять до складу насосу та насосного обладнання, а також теплогенеруючого агрегата(ТГА).

Ознайомився з устаткуванням для експериментальних випробувань робочих коліс насосів, з установкою для гідроабразивного миття РК ЦНС, з верстатами, що знаходяться в цеху.

На кафедрі створена потужна матеріально-технічна база, а також можливості проведення дослідів і випробувань гідравлічних машин, виготовлення продукції для нафтодобувної та харчової галузей, а також сільського господарства.

Характеристика та призначення продукції - №18 - открытая онлайн библиотека 5. Індивідуальне завдання

Висновки

Під час проходження практики набув навичок слюсарної обробки виробів, зварювання та роботи з газорізальним обладнанням, працював на радіально-свердлильному верстаті. Брав участь у випробуваннях гідрообладнання, у виготовленні деталей, що входять до складу насосу. Виготовляв та обробляв окремі деталі, які входять до складу різноманітного гідрообладнання.

Ознайомився з лабораторією кафедри ПГМ СумДУ, її структурою, функціями, познайомився з колективом. Ознайомився з інфраструктурою та устаткуванням лабораторії, а також продукцією, що виробляє кафедра. Отримав добрі знання з технології виготовлення та застосування різних деталей та механізмів, які знадобляться в подальшому.

 
  Характеристика та призначення продукції - №19 - открытая онлайн библиотека

Характеристика та призначення продукції - №20 - открытая онлайн библиотека Список використаної літератури

1.Михайлов А. К., Малюшенко В. В.Лопастные насосы. Теория, расчет и конструиро­вание. М., «Машиностроение» 1977.

2.Т.М. Башта и др. Гидpавлика, гидромашины и гидроприводы – М.: Машиностроение, 1982.

3.Чугаев Р.Р. , Гидpавлика: Учебник для вузов. – 4-е изд., доп. и перераб. – Л.: Энергоиздат. Ленингр. Отд-ние, 1982. – 672 с., ил.

4.Животовский Л. С., Смойловская Л. А. Техническая механика гидросмесей и грунтовые насо­сы.- М.: Машиностроение, 1986. - 224 с., ил

5.Методичні вказівки до проходження виробничої практики для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090209 «Гідравлічні та пневматичні машини»/Укладачі: Котенко О.І., Мандрика А.С.. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 22с.

6.Интернет- ресурси:

http://ru.wikipedia.org

ЗВІТ

з виробничої практики

студента Василенка Євгенія Ігоровича

зі спеціальності 6.0500205 "Прикладна гідроаеромеханіка"

Курс 3 Група ГМ-91 Шифр 09010019

Підприємство Лабораторія кафедри ПГМ СумДУ

або організація

Керівник практики Папченко Андрій Анатолійович

від підприємства

Керівник практики Котенко Олександр Іванович

від університету

Суми 2012

Характеристика та призначення продукції - №1 - открытая онлайн библиотека Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………..……………………….……3

1.Організаційна та виробнича структура кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ…………………………………………………………………….…………..…..………5

2.Опис продукції виробничо-технічного призначення та порядок проведення робіт зі впровадження її у виробництво……………..……………..……8

2.1.Характеристика та призначення продукції………………………………………8

2.2.Порядок розроблення технічної та нормативно-технічної документації……………………………………………….....………………….…….…………..……..12

2.3.Випробування готової продукції…………………………………….……………………17

2.4.Контроль якості продукції, її стандартизація та сертифікація………………………………………………………………………………………………………………..…18

3.Заходи з техніки безпеки та охорони праці…………………………….……………….21

4.Екскурсії……………………………………………………………………………………………………….………28

5.Індивідуальне завдання………………………………………………….…………………………………29

5.1. Вільновихорні насоси для забруднених рідин …………………………………29

5.2. Вимоги до насосів для абразивних гідросуміше……..............................29

5.3 Матеріали, які застосовуються для виготовлення проточних частин……………………………………………………………………………………………………………………..………30

Висновки………………………………………………………………………………………………………………33

Список літератури…………………………………………………….………………………………………34

Характеристика та призначення продукції - №2 - открытая онлайн библиотека Вступ

У 1968 році з ініціативи доцента В.В. Малюшенка в СФ ХПІ заснована кафедра гідравліки і гідромашин, яка починає підготовку інженерів денної форми навчання за фахом «Гідравлічні машини та засоби автоматики». Чисельність прийому тоді склала 25 чоловік.

1970 року кафедра в своєму складі формує секції гідравліки, гідромашин, теплотехніки, опору матеріалів, фіз. виховання. Основні роботи по створенню і введенню в експлуатацію базової лабораторії гідромашин для проведення дослідів і навчально-лабораторних випробувань були завершені в 1972 році, а уже наступного року відбувся перший випуск гідравликів.

В кінці 70-х років кафедру очолив директор СФ ХПІ І.О.Ковальов. На той час вже була створена кафедральна бібліотека спеціалізованої літератури для викладачів і студентів.

У 1980 р. відкривається денне відділення за фахом «холодильні і компресорні машини і установки». Наступного року кафедра отримує назву кафедри гідравлічних машин, а секція теплотехніки виділяється в окрему кафедру холодильних і компресорних машин.

Середина 80-х років – час динамічного розвитку кафедри. В цей час на кафедрі формується група працівників і співробітників по спеціалізації «Гідропневмоавтоматика, гідропневмопривід». При кафедрі відкривається секція проблемної лабораторії ХПІ по дослідженню та розробці вільновихрових насосів. На кафедрі створюється кабінет проектування з архівом і бібліотекою стандартів, перебудована навчально-лабораторна база, відкриваються нові лабораторії «Механіки рідин та газів», «Гідростатичні машини і приводи», «Засоби гідропневмоавтоматики», «Технологія гідромашинобудування».

У 1991 році завідувачем кафедри обирається О.А. Євтушенко. При кафедрі відкрито аспірантуру за фахом гідравлічні машини та гідропневмоагрегати.

На сучасному етапі кафедра прикладної гідроаеромеханіки є одною з провідних у СумДУ. Кафедра веде широку науково-дослідну роботу, Характеристика та призначення продукції - №3 - открытая онлайн библиотека актуальну не тільки в Україні, а і у країнах СНД. У 2008 році кафедра святкує свій 40-річний ювілей.

Характеристика та призначення продукції - №4 - открытая онлайн библиотека 1. Організаційна та виробнича структура кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ

З моменту створення і до цього часу є випусковою кафедрою. На даний час входить до складу інженерного факультету СумДУ. Штат кафедри 35 чоловік, у тому числі: професорсько-викладацький склад - 14 чол., науково-технічні працівники - 4 чол., аспіранти - 13 чол., навчально-допоміжний персонал - 5 чол., працівники високої кваліфікації - 2 чоловіки. У складі викладачів кафедри 2 - професори; 11 - доценти, кандидати наук.

Кафедра є випусковою за двома спеціальностями: "Гідравлічні і пневматичні машини", "Енергетичний менеджмент". За першою спеціальністю кафедра готує спеціалістів з часу свого створення за денною та заочною формами навчання. За другою спеціальністю - з 1999 року за денною формою навчання. Для бакалавратури "Інженерна механіка" кафедра викладає загальноінженерні дисципліни: гідравліка і гідропневмоприводи, історія інженерної діяльності, теорія технічних систем, енергозберігаючі технології в галузях промисловості. З 1987 року працює філія кафедри у ВНДIАЕН (Всеукраїнській науково-дослідний інститут атомного та енергетичного насособудування, м. Суми), штат якої 5 чоловік.

Крім навчального процесу, кафедра проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. З часу створення кафедри її науковою спеціалізацією стало насособудування - дослідження і розробка насосів для енергетики, нафтогазового комплексу та інших галузей промисловості. Останні десять років паралельно з насособудуванням ведуться роботи із створення вітроенергетичних установок, а також в області енергозбереження.

Матеріально-технічна база кафедри складається з двох спеціалізованих навчальних аудиторій, шести навчальних лабораторій, науково-дослідної лабораторії турбомашин, класу курсового та дипломного проектування, бібліотечного пункту спеціальної науково-технічної та навчально-методичної літератури.

Характеристика та призначення продукції - №5 - открытая онлайн библиотека До основних науково-технічних здобутків кафедри належать декілька напрямів розробок. Ще за часів СРСР кафедра вважалась головною організацією з розробки вільновихрових насосів. У цей час роботи в цьому напрямку переросли в створення загальної теорії робочого процесу вихрових турбомашин та нових конструкцій турбомашин даного принципу дії. Новим напрямком розвитку лопатевих насосів стало створення вищезазначених насосів з довільним за величиною і знаком моментом швидкості потоку перед робочим колесом. Особливо ефективним даний підхід виявився для суттєвого зменшення маси та габаритів насосів високої швидкохідності. На кафедрі створені принципово нові гідроприводні турбонасосні агрегати з автономною системою живлення в свердловинному виконанні і для протипожежної техніки. Кафедра послідовно займається питаннями блочно-модульного конструювання лопатевих насосів, у тому числі створюються нові види робочих органів - шнекові, великорозмірні, плаваючі, відцентрові та інші. Паралельно з насосним обладнанням створені високоефективні експериментальні зразки ортогональних вітродвигунів малих потужностей для малих швидкостей вітру. Для рекуперації енергії стиснутого газу в системах газорозподілу природного газу створені принципово нові струминно-реактивні та вихрові пневмотурбіни.

Загальновідомою як в навчальній, так і в науковій частині роботи спеціалізацією ще з часів СРСР є насособудування. Найбільш відомими є монографії та навчальні посібники першого завідувача кафедри В.В.Малюшенка. Широко відомі монографії з динаміки та міцності відцентрових насосів, ущільнювальної техніки проф. Марцинковського В.А., а також навчальні посібники проф. Косторного С.Д. з розрахункових методів дослідження гідромашин, проф. Волкова М.І. з аеродинаміки вітродвигунів, проф. Ковальова I.О. з вільновихрових насосів та інші. Бібліотека науково-методичних розробок кафедри налічує кілька десятків найменувань. На даний час ведеться інтенсивна робота з науково - методичного забезпечення нової спеціальності "Енергетичний менеджмент".

Характеристика та призначення продукції - №6 - открытая онлайн библиотека Кафедра пройшла акредитацію за IV вищим рівнем акредитації і має право готувати бакалаврів, спеціалістів та магістрів. На кафедрі відкрито постійнодіючі аспірантуру та докторантуру за спеціальністю "Гідравлічні машини та гідропневмоагрегати". За вищезазначеною спеціальністю створена спеціалізована рада із захисту кандидатських дисертацій.

Характеристика та призначення продукції - №7 - открытая онлайн библиотека 2. Опис продукції виробничо-технічного призначення та порядок проведення робіт по впровадження її у виробництво.

Характеристика та призначення продукції

Такий опис виконаємо на прикладі виготовлення багатофункціонального теплогенеруючого агрегата ТГА-2, що був виготовлений на кафедрі.

Характеристика та призначення продукції - №28 - открытая онлайн библиотека

Агрегат призначений для кормоприготування в умовах тваринницьких комплексів сільськогосподарських підприємств і може використовуватися за наступними напрямками:

1) приготування соєвої суспензії (молока)-

приготування соєвої суспензії агрегатом ТГА виконується циклічно (цикл приготування триває приблизно 60 хв.). Суть технології, що реалізується агрегатом, полягає в подрібненні бобів сої у рідкому середовищі з одночасним інтенсивним перемішуванням та підігрівом продукту за рахунок сил тертя до температури 105-110°С.

2) приготування рідких кормових сумішей- ТГА

Мал.1. Агрегат ТГА-2
дозволяє виконувати подрібнення зернових культур у рідкому середовищі з одночасним перемішуванням та підігрівом суміші до необхідної температури (50-60°С).

Приготування корму виконується циклічно (20-25 хв.) при співвідношенні мас води і сухого зерна 3:1. Можливе приготування рідких кормів із зерносумішей (пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, тощо) із додаванням меляси, різноманітних добавок.

3) нагрів води- перевагою ТГА при використанні для
цього напрямку є відсутність нагрівальних елементів (ТЕНів).

Характеристика та призначення продукції - №29 - открытая онлайн библиотека Конструкція агрегату дозволяє використовувати його для реалізації однієї з вказаних технологічних операцій або їх комбінації за циклами. Вибір необхідного режиму виконується оператором шляхом встановлення на блоці системи автоматич­ного керування необхідної температури теплової обробки (мал. 2).

Система автоматичного керування виконує й ряд захисних функцій: