Системи тарифів на автотранспорті

Вантажні тарифи на автомобільному транспорті формуються виходячи із загальних для всіх видів транспорту принципів встановлення тарифів. Вони повинні відшкодовувати собівартість перевезень і забезпечувати отримання автотранспортним підприємством прибутку, достатнього для його нормальної роботи в ринкових умовах.

Собівартість автомобільних перевезень відносно висока в порівнянні з іншими видами транспорту, що обумовлюється невеликою вантажопідйомністю автотранспорту, підвищеними енерговитратами на пересування і високими витратами на заробітну плату. Собівартість перевезень також коливається під впливом відмінностей в дорожньо-кліматичних умовах, виду вантажів, характеру вантажопотоків та типу рухомого складу. На собівартість автомобільних перевезень впливають регіональні відмінності в рівні заробітної плати і цін на автобензин і дизельне паливо. Тарифи автомобільного транспорту встановлюються автотранспортними підприємствами самостійно.

Вантажні тарифи автомобільного транспорту поділяються на відрядні, почасові, тарифи на перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні. Відрядні тарифи на перевезення вантажів є основними видами тарифів. Вони застосовуються при перевезенні всіх вантажів. Залежно від ступеня використання вантажопідйомності автомобіля, відрядні тарифи поділяються на чотири класи. Зі збільшенням ступеня завантаження автомобіля тарифні ставки на перевезення вантажів знижуються.

Почасові тарифи встановлюються у випадках, коли складно або неможливо врахувати кількість перевезених вантажів, відстань перевезення. Почасові тарифи визначаються за кожну годину роботи і за кожний кілометр пробігу автомобіля в залежності від його вантажопідйомності.

Покілометрові тарифи використовуються в тих випадках, коли за умовами роботи автомобіля неможливо застосовувати відрядні або почасові тарифи, наприклад, при холостому пробігу до місця роботи і назад. Покілометрові тарифи диференціюються залежно від вантажопідйомності автомобіля.

Тарифи автомобільного транспорту включають в себе надбавки за перевезення вантажів у спеціалізованих автомобілях, що пов'язано з більш високою собівартістю перевезень.

Знижки з тарифу застосовуються з метою підвищення коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобіля.

На автомобільному транспорті стягуються також збори за додаткові операції, пов'язані з вантажно-розвантажувальними роботами, складським обслуговуванням, експедируванням вантажів тощо.

У ринковій економіці існують як вільні (договірні) тарифи, що складаються в залежності від попиту і пропозиції, так і фіксовані. На автомобільному транспорті для визначення вартості перевезення вантажів використовують наступні види тарифів:

відрядні тарифи на перевезення вантажів;

тарифи на перевезення вантажів на умовах платних авто-тонно-годин;

тарифи за погодинне користування вантажними автомобілями;

тарифи з покілометрового розрахунку;

тарифи за перегін рухомого складу;

договірні тарифи.

На розмір тарифної плати впливають такі чинники:

- відстань перевезення;

- маса вантажу;

- об'ємна вага вантажу, що характеризує можливість використання вантажопідйомності автомобіля (за цим показником всі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом поділяють на чотири класи);

- вантажопідйомність автомобіля;

- загальний пробіг;

- час використання автомобіля;

- тип автомобіля;

- район, в якому здійснюється перевезення, а також ряд інших чинників.

Кожен з тарифів на перевезення вантажів автомобільним транспортом враховує не всю сукупність чинників, а лише деякі з них, найбільш істотні в умовах конкретного перевезення. Наприклад, для розрахунку вартості перевезення за відрядними тарифом необхідно взяти до уваги відстань перевезення, масу вантажу і його клас, що характеризує ступінь, використання вантажопідйомності автомобіля. При розрахунках за тарифом за погодинним користуванням вантажними автомобілями враховують вантажопідйомність автомобіля, час його використання і загальний пробіг.

У всіх випадках на розмір плати за використання автомобіля впливає район, в якому здійснюється перевезення, розрахунки здійснюються за допомогою так званих пояснювальних виправних коефіцієнтів.