Види міжнародного поділу праці

Сутність, фактори та основні тенденції розвитку міжнародного поділу праці на сучасному етапі.

Тема 3. Міжнародний поділ праці як об’єктивна основа МЕВ.

1. Сутність, фактори та основні тенденції розвитку міжнародного поділу праці на сучасному етапі.

2. Форми втілення МПП. Основні напрямки та форми розвитку міжнародної спеціалізації.

3. Показники міжнародної спеціалізації економіки країни.

4. Форми і головні сфери розвитку міжнародного кооперування виробництва.

У світі не існує жодної самодостатньої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити .умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП).

МПП - це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спе­ціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

Загальний поділ праці- це поділ праці за сферами виробництва (добувна й обробна промисловість, сільське господарство). Він проявляється у розподілі країн на сировинні, аграрні й індустріальні.

Частковий поділ праці- це спеціалізація на певних галузях виробництва та видах вироблюваної продукції. Такий поділ праці означає ширший розвиток міжгалузевого обміну готовою продукцією.

Одиничний поділ праці- це спеціалізація країн на виготовленні окремих агрегатів, машин, деталей і вузлів або на технологічних стадіях процесу виробництва.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, "нових індустріальних країн" - Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МПП, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Чинники розвитку МПП:

- природно-географічні умови;

- технічний прогрес;

- соціально-економічні умови;

На ранніх етапах розвитку головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність, населення, економіко-географічне розташування. Довгий час різниця в розподілі природних багатств була основною причиною МПП.

Розвиток технічного прогресу призвів до зменшення значення природно-географічних умов.

Риси нової моделі економічного розвитку:

- почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;

- з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізувалися діючі;

- скоротився виробничий цикл;

- розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових).

Паралельно з НТП у МПП значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови:

- досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку;

- механізм організації національного виробництва;

- механізм організації зовнішньоекономічних відносин.

На сучасному етапі вплив перших двох чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічних умовах .різних країн набувають вирішального значення.

Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва.

Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту.

Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва - землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той-чи інший товар, якщо вона має такі фактори виробництва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій.

Земля, праця, капітал, технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.