Поняття розподільчої логістики

Тема лекції: Розподільча логістика

План

10.1. Поняття розподільчої логістики.

10.2. Задачі розподільчої логістики.

10.3. Логістичні канали та логістичні ланцюги.

10.4. Розвиток інфраструктури товарних ринків.

10.5. Ухвалення рішення з побудови системи розподілу

(3 години)

Термін “розподіл”, використаний у назві досліджуваної функціональної області логістики, має широке застосування, як у науці, так і в практиці. Розподілити - це значить розділити що-небудь між ким-небудь, надавши кожному визначену частину. Наприклад, розподіляють отриману суму доходу між підприємством, державою та різними фондами, розподіляють отриману суму прибутку між членами акціонерного товариства тощо.

В економіці розподіл - це фаза процесу, що відтворюється: спочатку треба зробити матеріальні блага, а потім розподілити їх, тобто виявити частку кожного виробника в створеному багатстві[1]. При цьому розподіляється право власності на вироблений продукт праці. Самі продукти, наприклад, зібрані на вагонобудівному заводі вагони, між учасниками виробничого процесу не розподіляються.

У логістиці під розподілом розуміється фізичний, відчутний, речовий зміст цього процесу. Закономірності, пов'язані з розподілом прав власності, тут також приймаються до уваги, однак не вони є основним предметом дослідження й оптимізації. Головним предметом вивчення в розподільчій логістиці є раціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів. Як упакувати продукцію, за яким маршрутом направити, чи потрібна мережа складів (якщо так, то яка?), чи потрібні посередники - от деякі задачі, що розв'язуються розподільчою логістикою.

Логістика вивчає та здійснює наскрізне управління матеріальними потоками, тому вирішувати різні задачі розподільчого характеру, тобто розподіляти що-небудь між ким-небудь, тут приходиться на всіх етапах:

- розподіляються замовлення між різними постачальниками при закупівлі товарів;

- розподіляються вантажі в місцях збереження при надходженні на підприємство;

- розподіляються матеріальні запаси між різними ділянками виробництва;

- розподіляються матеріальні потоки в процесі продажу тощо.

Для того щоб окреслити границі розподільчої логістики, розглянемо схему процесу відтворення капіталу, що, як відомо, має три стадії (рис. 10.1).

Матеріальні потоки на стадії придбання засобів виробництва є об'єктом вивчення та управління закупівельної логістики, матеріальні потоки на стадії виробництва - об'єктом виробничої логістики. Об'єктом розподільчої логістики матеріальні потоки стають на стадії розподілу й реалізації готової продукції.



 
  Поняття розподільчої логістики - №1 - открытая онлайн библиотека

Рис. 10.1. Процес відтворення капіталу та функціональні області логістики

Поняття розподільчої логістики легко сформувати на основі загального визначення поняття логістики - це наука (діяльність) про наскрізне управління матеріальними потоками, що включає в себе:

- доведення потоку до виробництва;

- управління процесом проходження потоку всередині виробництва;

- управління процесом доведення готової продукції до споживача.

Як відомо, специфіка логістики полягає в об'єднанні управління матеріальним потоком на названих трьох ділянках, а також усередині кожної з них у “одних руках” (виділення єдиної функції управління матеріальними потоками). Розподільча логістикавивчає останній етап (не у відриві, а в глибокому системному взаємозв'язку з попередніми етапами), тобто являє собою науку (діяльність) про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними та нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, збереження й обробки відповідної інформації.

Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційних збуту й продажу полягає в наступному:

- підпорядкування процесу управління матеріальними й інформаційними потоками цілям і задачам маркетингу;

- системний взаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва й закупівель (у плані управління матеріальними потоками);

- системний взаємозв'язок усіх функцій усередині самого розподілу.

Визначення розподільчої логістики формулюється в такий спосіб:розподільча логістика- це комплекс взаємозалежних функцій, які реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними гуртовими покупцями, тобто в процесі гуртового продажу товарів.

Процес роздрібного продажу в логістиці, як правило, не розглядається. Ефективність цього процесу в основному залежить від факторів, що лежать за межами ло-гістики, наприклад, від знання психології покупців, від уміння оформити торговий зал, організувати рекламу тощо. Раціональна організація матеріальних потоків у процесі роздрібного продажу, звичайно ж, необхідна, але тут її відносна значимість набагато нижче, ніж на більш ранніх стадіях руху матеріального потоку.

Об'єкт вивчення в розподільчій логістиці - матеріальний потік на стадії руху від постачальника до споживача.

Розподіл матеріального потоку вже досить давно є істотною стороною господарської діяльності, однак положення однієї з найбільш важливих функцій воно надбало лише порівняно недавно. В країнах з розвинутою ринковою економікою до початку 50-60-х рр. системи розподілу розвивалися в значній мірі стихійно. Питання вибору каналів розподілу, питання упакування товарів, підготовки їх до транспортування та доставки отримувачу, питання виробництва та питання закупівель матеріалів розв’язувались в слабкому взаємозв'язку один з іншим. Окремі підфункції, що в сукупності утворюють функцію розподілу, трактувалися як самос­тійні функції управління. Інтегрований погляд на функцію розподілу отримав розвиток у 60-х - початку 70-х рр. У цей період прийшло розуміння того, що об'єднання різних функцій, що стосується розподілу виробленого продукту в єдину функцію управління, несе в собі великий резерв підвищення ефективності.

Результатом інтегрованого підходу до реалізації різних функцій розподілу стало включення розподілу в структуру функціонального управління організацій і підприємств.

У торгівлі прикладом інтеграції різних підфункцій розподілу може служити виділення і розвиток спеціальних структур, що займаються постачанням магазинів. У країнах з розвинутою ринковою економікою такі структури розподілу в 70-і рр. стали створювати й розвивати великі ланцюги роздрібної торгівлі. Вітчизняний досвід представлений організацією централізованої доставки товарів у магазини експедиційними підрозділами торгових гуртових баз.

В наш час спостерігається розвиток розподільчих центрів, тобто організацій, що купують товари прямо в постачальників і виробників і згодом продають і доставляють ці ж товари в мережу магазинів, що обслуговуються. Ефективність розподільчих центрів досягається за рахунок знижок у зв'язку з придбанням великих партій товарів, за рахунок ефективності доставки, а також у зв'язку з концентрацією в одному розподільчому центрі запасів магазинів, що обслуговуються.