Кількісні характеристики іонізуючого випромінення

Якісні характеристики іонізуючого випромінювання

Понлинута –енергія ,яка поглинута тканинами організму.

Еквівалентна-поглинута доза *КЯ( коєфіциент якості,що враховує здатність певного виду випромінення.

Ефективна –еквівалентна доза *КЧ(коефіцієнт,який враховує ступінь чутливості різних тканин .

Доза опромінення до 0,25 Гр-не спричиняє значних відхилень

Доза 0,25-0,5 Гр-призводить до окремих відхилень у крові.

Доза 0,5-1 Гр – порушення нервової системи

Одиниці випромінення :

Системна –Беккерель (Бк)

Позасистемна –Кюрі (Кі)

83. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел.!

- енергія випромінювання (Дж, еВ.

- проникаюча здатність (м, см, мм)

- іонізуюча здатність.

- поглинута доза- -енергія ,яка поглинута тканинами організму

- еквівалентна доза- поглинута доза *КЯ( коєфіциент якості,що враховує здатність певного виду випромінення.

- експозиційна доза (характеризує іонізуючий ефект, рентген - та - випромінювання)

- густина потоку частинок ( для корпускулярних випромінювань).

Джерела: Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори,прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучнірадіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Якприродні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бутиелектромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними. Променева терапія, предмети, що містять радіоактивні речовини(антистатичні щітки для видалення пилу з пластинок і фотоприладдя, дія яких засновано на випущенні альфа-частинок; детектори диму, принцип дії яких заснований на використанні альфа-випромінювання; кольорові телевізори та монітори, що випускають рентгенівське випромінювання й інші предмети).Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, при­скорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги тощо. Найбільш вагомим із усіх природних джерел радіації є важкий газ (у 7,5 разів важче повітря) - радон Однак головне джерело радону в закритих приміщеннях – це ґрунт.

84. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості.

Перша стадія миттєва. Відбувається утворення радикалів. Радикали є первинним продуктом опромінення, утвореним на першій ("миттєвій") стадії розвитку біологічного пошкодження.

Друга стадія теж нетривала, бо утворені активні фрагменти негайно вступають в реакції (переважно окислювальні), утворюючи вторинні продукти, що являють собою змінені чи деформовані білки й інші важливі біомолекули. Насичення киснем живої тканини на цій стадії посилює її пошкодження радіацією, а відсутність його підвищує опірність тканини й організму до дії іонізуючого випромінювання.

Вторинні продукти є своєрідною отрутою. Хоч їхня маса невелика, та вони істотно порушують ніжний і точно настроєний механізм молекулярних реакцій всередині наших клітин. Останні особливо вразливі до дії вторинних продуктів у критичний (заключний) момент підготовки до поділу й утворення нової клітини. Третя стадія триває від секунд до тижнів. На цій стадії найбільше страждають клітини, що швидко й часто поділяються: клітини ембріонів, червоного кісткового мозку, лімфатичних тканин, статевих залоз тощо. Саме вони найчутливіші і першими пошкоджуються у нашому тілі. Четверта (остання) стадія біологічного ушкодження не має чітко виявленого закінчення. Для конкретної особини ця стадія закінчується її прискореною чи "нормальною" смертю, а для її виду триває і далі, бо уражена особина могла передати ушкоджені гени потомству. Остання стадія радіаційного ураження теж характеризується боротьбою за виживання, тільки цього разу весь організм намагається знищити пошкоджені радіацією клітини (а вони можуть навіть зумовити появу ракової пухлини), замінивши їх здоровими. Цим займається, як відомо, імунна система організму. Що сильніший радіаційний удар, то менше у неї шансів перемогти і ліквідувати його наслідки.

85. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах.!

Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.

Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються в медичних установах, найбільш розповсюдженими являються рентгенівські діагностичні апарати. Рентгенівське випромінювання характеризується значною проникаючою здатністю, у зв’язку з чим може являти певну небезпеку для персоналу. Тому їх розміщення, планування і експлуатація повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки. Радіаційна небезпека залежить від способу променевої терапії та технічних засобів для їх проведення.

Відділення для лікування відкритими джерелами

Відкритими джерелами називають радіонукліди, при роботі з якими можливе забруднення ними навколишньго середовища – повітря, рук, одягу, інших поверхонь. Відкриті джерела це – бета- та гама-випромінюючі радоактивні речовини. Радіаційна небезпека у відділенні для лікування відкритими джерелами характеризується можливиістю зовнішнього і внутрішнього опроміннення персоналу, можливістю виносу радіонуклідів за межі відділення. У зв'язку з цим пред'являються спецальні вимоги, характер яких залежить від классу робіт з радіонуклідами.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

- використанням усіх засобів захисту від зовнішнього випромінювання

- дотримання вимог радіаційної асептики, які попереджуюють можливиість внутрішнього опромінення

- дотримання правил особистої гігієни.

Всі методи захисту від іонізуючою радіації (кількісю, відстанню. Часом, екрануванням) можна поділити на законодавчі та організаційно-технічні.

86. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.!

Закритими називаються будь-які джерела іонізуючого випромі­нювання, устрій яких виключає проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище при передбачених умовах їхньої експлуатації і зносу.

Це - гамма-установки різноманітного призначення; нейтронні, бета-і гамма-випромінювачі; рентгенівські апарати і прискорювачі зарядже­них часток. При роботі з закритими джерелами іонізуючого випромі­нювання персонал може зазнавати тільки зовнішнього опромінення.

Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної без­пеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною. Головні з них такі:

> доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випроміню­вання і часу впливу;

> інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості квантів або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено Пропорційна квадрату відстані;

> інтенсивність випромінювання може бути зменшена за допомогоюекранів.

З цих закономірностей випливають основні принципи забезпе­чення радіаційної безпеки:

1) зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів («захист кількістю»);

2) скорочення часу роботи з джерелом («захист часом»);

3) збільшення відстані від джерел до людей («захист відстанню»);

4) екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання («захист екраном»).

Найкращими для захисту від рентгенівського і гамма-випромінювання є свинець і уран. Проте, з огляду на високу вартість свинцю й урану, Можуть застосовуватися екрани з більш легких матеріалів - просвинцьованого скла, заліза, бетону, залізобетону і навіть води. У цьому випадку, природно, еквівалентна товща екрану значно збільшується.

Для захисту від бета-потоків доцільно застосовувати екрани, які ви­готовлені з матеріалів з малим атомним числом. У цьому випадку вихід гальмівного випромінювання невеликий. Звичайно як екрани для за­хисту від бета-випромінювань використовують органічне скло, пласт­масу, алюміній.

87. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.?

Захист персоналу рентгенівського відділення забезпечується: просвинцьованим склом, використанням при спеціальних дослідженням засобів індивідуального захисту. Під час проведення процедури персонал повинен знаходитись в кімнаті управління ( захист екрануванням ). Кімната повинна знаходитись на певній відстані від джерела випромінювання ( захист відстанню ). Тривалість робочого для повинна бути реголаментована ( захист часом ). Радіаційний контроль, або радіаційно-дозиметричний - система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану промислової зони та навколишнього середовища, транспортних засобів та вантажів з метою виявлення їх можливого радіонуклідного забруднення й запобігання несанкціонованому поводженню з ДІВ ( джерела іонізуючого випромінювання ).

88. Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у