Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій

Високий ступінь вірогідності виникнення надзвичайних екологічних ситуацій зумовлює запровадження механізму оперативного реаґування на такі ситуації та ліквідації їх наслідків. Цей механізм включає в себе: планово-прогнозне, інформаційне, фінансове забезпечення заходів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, розвиток яких несе загрозу для стану довкілля, здоров’я та життя населення, а також організаційне-правове забезпечення оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, життєдіяльності населення, функціонування економіки певних місцевостей в умовах ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.

Планове-прогнозне забезпеченняохоплює планування роботи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і реаґування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку і здійснюється на основі відстеження змін у навколишньому природному та техногенному середовищі, а також на основі відповідних документів, які реґламентують порядок і методику цього планування.

Масштаби та наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реаґування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації.

Основним завданням плану реаґування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може бути поширена небезпечна дія наслідків прогнозованої надзвичайної ситуації.

План реаґування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації з визначеними джерелами фінансування робіт затверджується Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівниками державних підприємств, установ та організацій.

З метою завчасного здійснення заходів щодо реаґування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації та максимально можливого зниження втрат провадиться планування дій у рамках єдиної державної системи відповідно до планів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності та максимально можливого використання наявних сил і засобів.

Основну частину робіт, пов’язаних з реаґуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечного об’єкта чи адміністративно-територіальної одиниці з наданням їм необхідної допомоги з боку структурних підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України тощо.

До виконання зазначених робіт повинні залучатися передусім аварійно(пошуково)-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації, відповідні структурні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація.

Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

На Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, його кризовий центр, координаційний центр аварійно(пошуково)-рятувальних робіт у повітрі, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення покладається: забезпечення стратегічного й оперативного планування в рамках єдиної державної системи; збирання, оброблення та доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування й управління, включаючи інформацію про стан і потенційну небезпеку об’єктів і природних явищ, потенційну загрозу, оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних метеорологічних, сейсмічних та інших обставин).

Інформаційне забезпеченняфункціонування єдиної державної системи здійснюється:

центром управління в надзвичайних ситуаціях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі – Урядова інформаційна система) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України;

інформаційними центрами та центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних органів місцевого самоврядування.