Уміння, обов’язки та права практичного психолога

Виходячи з аналізу типових задач діяльності фахівця з психології, визначається система вмінь,необхідних йому для вирішення типових задач.

Психолог повинен володіти такими вміннями:

а) дослідницькі (гностичні) вміння:

o визначати психологічну проблему в умовах конкретної ситуації, розробляти шляхи подолання проблеми через постановку низки завдань;

o поєднувати теоретичний аналіз проблем з їх оптимальним вирішенням;

o знаходити найбільш ефективні засоби вирішення психологічної задачі;

o з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки і заходи по оптимі-зації власної професійної діяльності;

г) інтерактивно-комунікативні вміння:

- оволодівати інноваційним стилем професійної діяльності та гуманним ставленням до людини;

- впливати на роботу персоналу з метою досягнення бажаного результату праці і задоволення його потреб;

- реагувати на всі складнощі життя колективу, виділяти і розвивати позитивні складові;

- встановлювати емпатичні зв'язки з клієнтом;

д) діагностичні вміння:

o методично правильно проводити анкетування, тестування, заходи психокорекції та інших впливів на людину;

o використовувати психологічний інструментарій, адекватний задачі і особливостям праці персоналу;

o інтерпретувати результати психодіагностики, виявляти властивості особистості і можливості її продуктивної діяльності;

е) дидактичні вміння:

- продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності особистості та колективу;

- здійснювати вибір і реалізацію продуктивних моделей, алгоритму і технології діяльності;

- організувати соціально-психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні адекватних заходів;

є) проектувальні вміння:

o формувати позитивну "Я-концепцію" у клієнта, самоаналіз і адаптацію до нових реальних умов;

o здійснювати первинну профілактику алкоголізму, наркоманії та інших шкідливих звичок людини;

o проводити психологічну експертизу і корекцію асоціальної поведінки, психологічну реабілітацію людини;

o консультувати керівників і працівників установ з питань використання психології з метою ефективної організації виробничої діяльності.

Психолог у будь-якій сфері соціальної практики виконує специфічні функції, що породжує разом з тим особливе співвідношення його прав і обов'язків порівняно з іншими працівниками цієї ж сфери.

Для практичного психолога характерним є пріоритет обов'язків над правами.

Чимало прав практичного психолога тісно пов'язані з обов'язками, випливають з них і без них реалізовуватись не можуть.

Наприклад, шкільний психолог, зокрема, зобов'язаний (має право):

o активно захищати інтереси дитини, людини, якщо вони порушуються особами, відповідальними за навчання і виховання, створення необхідних умов життєдіяльності;

o приймати самостійні рішення в межах своєї компетенції;

o втручатися в методи навчання, виховання, якщо вони не сприяють розвитку дитини;

o вимагати від осіб, які мають відповідні повноваження, всілякого сприяння розвитку дитини і своєчасного прийняття позитивних рішень, що стосуються долі клієнта;

o особисто брати участь у проведенні медико-психологічних, судово-психологічних експертиз і досліджень дітей, а також осіб, які пов'язані з їх вихованням і навчанням.

Свої обов'язки психолог реалізує в межах напрямків його професійної діяльності (Див. Положення про психологічну службу в системі освіти - Додаток Е).

Правапрактичного психолога можуть бути захищені юридично, соціально і морально.

Юридичний захист передбачає дотримання існуючих законів, інших законодавчих документів (частково розглянутих у темі), відповідно до яких психолог вибудовує свою професійну діяльність і стосунки з іншими особами.

Соціальний захист прав практичного психолога забезпечується організаціями, діяльність яких стосується сфери діяльності, в якій працює психолог. Також це можуть бути і асоціації та товариства психологів, практичних психологів, ЗМІ.

Моральний захист діяльності практичного психолога полягає у підтримці громадською думкою.