І. Актуалізація опорних знань

СЕМІНАР 8. ПОКАЗНИКИ І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ВІДХИЛЕНЬ У РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Мета: з'ясувати показники і причини виникнення відхилень у роз­витку дітей, роль ранньої корекції в їх подоланні.

Основні поняття: розвиток, зона найближчого розвитку, рівень ак­туального розвитку, корекція, компенсація, інтеграція, абілітація, соці­альна реабілітація, соціальна адаптація.

План заняття

1. Розвиток організму дитини. Показники відхилень у розвитку ди­тини.

2. Причини виникнення порушень у розвитку дітей.

3. Значення ранньої корекції у розвитку дитини.

Розвиток організму дитини. Найважливіші показники відхи­лень у розвитку

Людина - дуже складна істота, на її розвиток можуть негативно

впливати багато чинників: соціальні - екологічні, інформаційні, еконо­мічні, гігієнічні; біологічні - генні і хромосомні хвороби, порушення об­міну речовин, інфекційні і ендокринні захворювання, фізичні і психічні травми. Вплив цих чинників призводить до порушень у розвитку, змі­нює морфологічні і функціональні зв'язки в нервовій системі,

Під час внутрішньоутробного періоду організм дитини надзвичайно вразливий до несприятливих чинників. Саме в цей період існує вели­кий ризик появи більшості вроджених дефектів.

У процесі пологів нервова система дитини захищена від зовнішніх впливів. Тому при незначних фізичних дефектах, якщо такі були отри­мані в процесі пологів, дитина може розвиватися відповідно до норми.

На першому році життя у дитини розвиваються сенсорні і моторні функції, унаслідок чого розвиваються психічні процеси. Розвиток сен­сорики і моторики забезпечує пізнання різноманіття навколишнього світу.

Відразу після народження у дитини включаються рефлекси, які за­безпечують роботу основних систем організму, серед них: захисні, орієнтування, смоктальний, хапальний, відштовхування.

Якщо у дитини дані рефлекси недорозвинені або зовсім відсутні, це є ознакою ураження структур головного або спинного мозку. Коли ж вони виявляються завчасно, то це також є аномалією - вражені вищі

структури головного мозку, які виконують функції гальмування. Розви­ток зорового і слухового аналізаторів відбувається від 1 до 3 місяців. Саме зір в цей період стає таким, що забезпечує пізнання навколиш­нього світу і спілкування з дорослими.

У подальші місяці життя дитина набуває навичок вільного пересу­нення. На другому-третьому році розвивається психічна і мовленнєва діяльність, удосконалюються самостійне ходіння і координація. Цей період - фундамент для формування складних форм поведінки і на- вчання, це дуже важливий і значущий період в житті дитини, що впли- ває на весь її подальший розвиток. У віці 3-5 років розширюється

спектр соціальних контактів дитини: підвищується товариськість, вона

німко входить в контакт. Дитина вже володіє мовленням і деяким жит- ттєвим досвідом. При обмеженні можливостей сприйняття зовнішнього світу у неї можуть з'явитися невротичні риси психічного або соматичного характеру.

У віці 6-Ю років відбувається різкий стрибок у фізичному і психіч­ному розвитку. До 7-8 років - інтенсивне зростання м'язів, нарощуван­-

ня м'язової маси. До 10 років відбувається вдосконалення нервової

системи за рахунок функціонального розвитку кіркового відділу вели­-

ких півкуль головного мозку. Знання особливостей розвитку організму

дитини, а також суті, причин і часу появи відхилень у системах органі­-

зму дозволяє педагогам правильно будувати індивідуальну освітню і

коректувальну програму кожної дитини з порушеннями розвитку, про-

водити профілактичну роботу з попередження відхилень у розвитку.