Аналіз системи тарифів

Система оплати електроенергії в розвинених західних країнах

Особливий інтерес представляє практика тарифоутворення у Франції і Великобританії.

У загальному вигляді двоставочний тариф для промислових споживачів в Великобританії (1980 р.) має вигляд:

Основна плата, ф.ст/кВт: Додаткова плата, пенси/(кВт.год):

- базове навантаження 27; - період пікового навантаження 3,02;

- пікове навантаження 13. - період напівпікового навантаження 0,57;

- нічне навантаження 0,30.

Постійна плата змінюється відповідно до рівня споживання, графіка навантаження і пори року. Плата за 1 кВт.год змінюється в залежності від періоду доби і року.

У Франції діє двоставочний тариф з диференційованою додатковою платою за періодом доби і року (1978 р.).

Щорічна фіксована плата за заявлену потужність, фр/кВт 128,62.

Додаткова плата, сантими/(кВт.год):

Зима(жовтень березень):

години пікового навантаження (з 7 до 9 і з 17 до 19) 38,63;

години напівпікового навантаження 21,08;

нічне навантаження (з 22 до 6) 8,26.

Літо (квітень вересень):

денне навантаження (з 6 до 22) 13,36;

нічне навантаження (з 22 до 6) 8,22

Тобто пікова ЕЕ зимою втричі дорожча ніж влітку.

Одноставочний тариф стимулює споживача скорочувати непродуктивні витрати електроенергії, створювати найбільш раціональні системи електропостачання і режими роботи електроприймачів, оскільки це дозволяє знизити витрати даного підприємства

Однак децентралізація трансформації, як правило, приводить до зростання сумарної потужності трансформаторів, встановлених на підстанціях глибокого вводу, в порівнянні з потужністю трансформаторів при централізованій трансформації, а отже до збільшення плати за основною ставкою. Проте децентралізація електропостачання дає змогу зменшити кап. затрати (Кд < Кц), знизити річні витрати (Ид < Иц) і втрати електроенергії в розподільній мережі.

Двоставочний тариф з основною ставкою за потужність споживачів, що бере участь в максимумі енергосистеми. Тариф передбачає основну ставку за потужність що бере участь в максимумі, і додаткову ставку за кіловат-години активної електроенергії, врахованої лічильниками.

При такому тарифі споживач вільний у виборі найбільш раціональної схеми електропостачання підприємства, зацікавлений знижувати потужність, що бере участь в максимуму ЕС (оскільки відповідно знижуються його витрати), - і прагне скорочувати непродуктивну витрату електроенергії. Зменшення максимуму навантаження і зміщення споживання в іншу частину графіка вирівнюють графік і, отже, знижують вартість електроенергії, що виробляється.

При диференційованих ставках споживачі можуть значно знизити споживання електроенергії в часи високих тарифних ставок і підвищити споживання в період низьких ставок.

Короткі висновки.Аналіз систем тарифів на електроенергію показує, що інтересам народного господарства відповідають наступні системи тарифів:

1) тариф з основною ставкою за потужність споживача, що бере участь в максимумі ЕС, і диференційованою додатковою платою за активну енергію, враховану лічильниками (для крупних підприємств);

2) тариф, що передбачає плату тільки за спожиту активну енергію, враховану лічильниками, але при різній вартості в зонах нічного провалу, напівпікової і пікової (гнучка система оплати за трьома зонами: А, В, С – відповідно приблизно по 3, 12 і 25 коп. за 1 кВт.год).

Оплату ЕЕ в Україні здійснюють за тарифами, які затверджені Національною комісією з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ) і Мінекономіки України.