Мова і мислення

Другим після праці чинником розвитку свідомості людини є мова.

Мова, за словами К.Маркса, є безпосередня дійсність думки.

Інакше кажучи, думка завжди висловлена мовою. І навпаки: мова – це форма вираження думки.

Мова – це особлива знакова система.

Будь-яка мова складається з різних слів, тобто умовних звукових знаків, що визначають різні речі та процеси, а також з правил граматики, яка дозволяє складати з слів речення. Саме речення є засобами вираження думки.

Хоча мислення і свідомість ідеальні, мова, яка висловлює їх, – матеріальна.

Усна чи письмова мова може бути сприйнята органами чуттів людини.

Виникнувши і розвинувшись в процесі колективної трудової діяльності, мова стала важливим засобом розвитку мислення.

З її допомогою здійснюється збереження, переробка і передача знань від людини до людини, від покоління до покоління.

Мова виникає в суспільстві, є суспільним явищем і виконує дві важливі функції: вираження свідомості і передачі інформації.

У вищих тварин є зачатки звукової сигналізації.

Кури видають кілька десятків звуків, що означають відчуття небезпеки, скликання курчат, сигнали про наявність чи відсутність їжі.

У таких високо розвинутих ссавців як дельфіни є вже сотні звукових сигналів. І все ж це не мова в повному розумінні слова.

Сигналізація тварин основана на відчуттях і елементарних уявленнях.

Академік І.П.Павлов назвав їх першою сигнальною системою. Така сигналізація не має правил комбінування.

Сигналізація тварин здатна виразити стільки одиниць інформації, скільки має окремих сигналів, тоді як будь-яка людська мова може передати і висловити необмежену кількість різноманітних знань.

Мова людини – це друга сигнальна система.

Вона виникла історично в процесі трудової та суспільної діяльності людей і стала важливим інструментом пізнання і перетворення оточуючого світу і самої людини.

Мовна діяльність є відмінною і характерною рисою людини.

Саме в процесі праці виникла потреба взаємного розуміння, обміну виробничим досвідом, потреба узгоджено виконувати команди, накопичувати і передавати життєво необхідну інформацію.

Праця та мова стали основними чинниками, що сприяли появі свідомості людини як вищої форми відображення дійсності.

Таким чином, можна сформулювати філософське поняття „свідомості”.

Свідомість – це вища, властива лише людині, форма відображення дійсності; вона являє собою сукупність психічних процесів, що відбуваються в мозку людини і беруть активну участь в осмисленні людиною об’єктивного світу і свого особистого буття; вона виникла в процесі трудової, суспільно-виробничої діяльності і нерозривно зв’язана з мовою, яка так само давня, як і свідомість.