Тема № 33. Контрольна робота на закріплення знань з теми «Закономірності спадковості»

Актуальність теми. З досягненням генетики пов’язані надії на вирішення проблем медицини. Складність людини, як біологічної істоти, відображається і на аналізі генетичних закономірностей типів успадкування. Для вивчення цих властивостей запровадженні методи: генеалогічний, близнюків, дерматогліфічний та інші, які сприяють більш точній оцінці дискретності ознак. Заняття є узагальнюючим і сприяє систематизації знань з теми «Закономірності спадковості».

Навчальні цілі:

Знати:

– етапи становлення генетики;

– основні завдання генетики;

– основні поняття генетики;

– методи генетики людини;

– принципи складання родоводів;

– закони Г.Менделя;

– значення аналізуючого схрещування;

– гіпотезу чистоти гамет;

– що таке дигібридне та полігібридне схрещування;

– цитологічні основи та статистичний характер законів Г. Менделя;

– групи крові людини за системою АВ0 та Rh-фактора;

–явище зчепленого успадкуваня;

– явище кросинговеру та його значення;

– хромосомну теорію спадковості;

– види взаємодії алельних генів;

– види взаємодії неалельних генів;

– приклади взаємодії неалельних генів;

– у чому полягає цитоплазматична спадковість.

Вміти:

– характеризуватипредмет і завдання генетики;

– характеризувати методи спадковості людини;

– складати родоводи та їх аналізувати;

– характеризувати методи спадковості людини;

– аналізувати каріотип людини;

– визначати типи гамет у гомо- та гетерозигот за двома або більше ознак;

– розв’язувати типові задачі з генетики на ди- та полігібридне схрещування;

– прогнозувати ймовірність нормальних та патологічних ознак у нащадків при розв’язуванні ситуаційних задач;

– розв’язувати типові задачі з генетики на моно-, ди- та полігібридне схрещування;

– розв’язувати задачі на успадкування груп крові та резус-фактора;

– розв’язувати задачі на взаємодію алельних генів;

– будувати генетичні карти хромосом;

– розв’язувати задачі на зчеплене успадкування;

– розв’язувати ситуаційні задачі на успадкування ознак, зчеплених зі статтю;

– розв’язувати задачі на взаємодію неалельних генів.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Розв´яжіть задачі:

1. Гетерозиготна жінка, що має мігрень (домінантна ознака) одружилась з чоловіком з нормальним станом голови. Чи будуть їхні діти хворіти на мігрень?

2. Дигетерозиготна резус-позитивна жінка III групи крові вийшла заміж за резус-позитивного чоловіка І групи крові. Яка ймовірність, що їхні діти можуть успадкувати генотип і фенотип батька? Відомо, що батько чоловіка мав резус-негативну кров.

ІІ. Контрольні питання теми

1. Генетика як наука.

2. Основні поняття генетики та їх характеристика.

3. Методи генетичних досліджень.

4. Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем.

5. Генетика груп крові.

6. Явище зчепленого успадкування та кросинговер.

7.Основні положення хромосомної теорії спадковості.

8. Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю.

9. Форми взаємодії алельних генів.

10. Форми взаємодії неалельних генів.

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

Розв´язування ситуаційних задач на закріплення знань з теми «Закономірності спадковості».

IV. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.-Київ: Генеза, 2011.- 304 с.

2. Біологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / С. Межжерін, Я. Межжеріна.-К.: Освіта, 2011.- 336 с.: іл.

3. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К. : Генеза, – 2006. – 272с.

5. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.

6. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

Тематичний блок 3. Закономірності мінливості

Тема № 34. Модифікаційна мінливість ˗ наслідок взаємодії генотипу та умов довкілля

Актуальність теми.Одна з основних проблем генетики – це з’ясування співвідносної ролі генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу організмів. При одному й тому самому генотипі, але в різних умовах розвитку ознаки організму можуть істотно відрізнятися. Розуміння того, що один і той же генотип може давати різні фенотипові прояви, означає, що обтяжена спадковість необов'язково повинна проявитись у людини.

Навчальні цілі.

Знати:

– що називають нормою реакції,

– властивості модифікацій,

– причини модифікацій.

Вміти:

– навчитися визначати мінливість у рослин;

– будувати варіаційний ряд та варіаційну криву.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Заповнити таблицю:

Термін Визначення терміна Приклад
Варіанта (V)    
Варіаційний ряд    
Варіаційна крива    

ІІ. Контрольні запитання

1. Модифікації – зміни ознак організму під впливом факторів довкілля.

2. Пристосувальний характер модифікацій.

3. Норма реакції.

4. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості: варіаційний ряд і варіаційна крива.

5. Біологічне і практичне значення модифікаційної мінливості.

ІІІ. Самостійна аудиторна робота студента

Матеріали та устаткування: насіння соняшника, гарбуза, лінійки.

Порівняйте 2-3 рослини одного виду, знайдіть, чим вони подібні та у чому їхні відмінності. Поясніть причини подібності. Подумайте, які причини могли викликати їхні відмінності.

2. Складіть варіаційний ряд за розміром насіння соняшника, гарбуза. Чим більше насіння, тим точніший результат; для вивчення ознаки необхідно брати генетично однорідний матеріал. Заповніть таблицю:

Варіанта (V ) розмір ознаки  
Частота зустрічальності (р)  

Подумайте, якими причинами викликаний такий розподіл варіант у варіаційному ряді.

За даними варіаційного ряду (таблиці) побудуйте варіаційну криву.

ІV. Питання для самоконтролю знань

Яке значення мінливості для еволюції?